Недопустимий доказ не може бути використаний при ухваленні рішень, і суд не може на нього посилатися

Верховний Суд України підтвердив правильність підходу до оцінки недопустимих доказів.

 

Так у справі № 398/5735/14-к ВСУ постановив рішення від 01.03.18, в якому зазначено:

 

«Пред’явлене органом досудового розслідування обвинувачення  переважно ґрунтувалося на доказах, отриманих у результаті проведених на підставі ухвал слідчого судді обшуків, акцентував увагу на наступному.

 

Ці слідчі дії було дозволено здійснювати лише в автомобілі, яким користувався обвинувачений, і який належить інший особі, та в квартирі, де  проживав обвинувачений. По суті ж, слідчим було здійснено обшук гаражного приміщення, без дозволу та згоди на це його власника.

 

Як вказав ВС, судом правильно було прийнято рішення про недопустимість доказів обвинувачення, здобутих в ході обшуку квартири, де  тимчасово проживав обвинувачений, оскільки вказану слідчу дію було здійснено без визначення власника  чи володільця квартири та з порушенням визначеного статтями 234, 236 КПК  України порядку. 

 

З огляду на викладене докази, на яких ґрунтувалось обвинувачення, були отримані з порушенням вимог КПК України, а саме статей 234, 236, що призвело до визнання їх недопустимими відповідно до вимог ст. 87 КПК України.

 

Відповідно ж до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а отже: недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, і суд не може на нього посилатися при ухваленні судового рішення».

 

Читайте також - При розлучені дитина не обов’язково має залишитися з матір’ю

 

Адвокат Сергій Гула

Всього коментарів: 0
avatar